Наочно-образне мислення

Всебічне, глибоке, багатогранне пізнання світу неможливо без вищого пізнавального процесу - мислення. У психології розрізняють кілька видів мислення, що відрізняються, в першу чергу, за змістом: абстрактне, наочно-дієве і наочно-образне мислення. Крім цього, існують і такі, головна особливість яких полягає в характері завдань: теоретичне та практичне, а то, що включає в себе якусь оригінальність мислення, класифікується на: творче і репродуктивне.

Формування наочно-образного мислення

Суть наочно-образного мислення полягає у вирішенні поставлених завдань шляхом подання, образів (останні зберігаються в оперативній і короткочасної пам`яті). У найбільш простій формі воно проявляється у дитини дошкільного віку та молодшого шкільного (4-7 років). У цей період відбувається перехід від наочно-дієвого до розглянутого нами виду мислення. Малюкові вже не потрібно, як раніше, для пізнання нового об`єкта помацати його руками. Головним стає вміння чітко його сприймати, уявляти.

Важливо відзначити, що цей вид мислення присутній у архітекторів, модельєрів, поетів, парфумерів, художників. Його головна особливість полягає в тому, що людина сприймає об`єкт з точки зору його багатогранності, вміло поєднує незвичайні властивості предмета.

Дослідження наочно-образного мислення

Швейцарський психолог Піаже проводив експерименти, завдяки яким вдалося зробити висновок щодо того, що діти мислять наочними образами, не керуючись при цьому поняттями. Так, групі дітей у віці 7 років демонстрували два кульки, що були зроблені з тіста і мали однаковий обсяг. Малюк, розглянувши детально предмети, стверджував, що вони однакові. Далі дослідник на очах у всієї аудиторії перетворював один з кульок в коржик. Діти, в свою чергу, бачили, що куля просто змінив свою форму, до нього не додали жодного шматочка, але, незважаючи на це, вони дотримувалися думки, що експериментатор збільшив кількість тесту в приплюснути кульці.

Психологи це пояснюють тим, що дітям цього віку властиво орудувати певними поняттями, щоб пояснити те, що трапилося. У більшості випадків їх мислення залежить від їх сприйняття. Так, коли малюки дивляться на кулю, змінився в формі і займає на поверхні столу більше місця, вони вважають, що до цієї коржі додали тесту. Це обумовлено їх мисленням у вигляді наочних образів.

Як розвинути наочно-образне мислення?

Ще в роботах Аристотеля наголошено на важливості розвитку цього виду мислення. Створення уявного образу допомагає особистості бути націленою на результат, прагнути до досягнення запланованого, дозволяє бути орієнтованою в своїх вчинках. Саме воно допомагає активізувати творчий потенціал, закладений в кожному з нас. Той, у кого розвинене образне мислення, здатний мислити швидше, ніж ті, у кого домінує абстрактна пам`ять (Так, швидкість першого виду мислення - 60 біт / сек, а абстрактного - лише 7 біт / сек).

Розвитку наочно-образного мислення сприяють:

проходження лабіринтів;
малювання;
читання, подальший аналіз характерів головних героїв;
вправи, в результаті яких кожній картинці, із зображеною на ній елементарної фігурою, слід придумати якомога більшу кількість асоціацій;
Використання ігор з перестановкою паличок, сірників (наприклад, необхідно скласти з 5 сірників два рівнобедрених трикутника);
складання розповідей, в яких пропущена основна частина;
вправи на пошук аналогів (слід відшукати якомога більшу кількість однакових властивостей у одного обраного предмета з будь-якими іншими).