самооцінка підлітка

Для кожної людини самооцінка - це важливий критерій, що дозволяє особистості формуватися правильно. А в підлітковому віці її значення переоцінити неможливо! У разі якщо самооцінка підлітка адекватна, то його шанси на успішне життя збільшуються. Що означає «адекватна»? Коли дитина в змозі оцінити свої можливості об`єктивно, усвідомлює, яке місце він займає в колективі і в суспільстві в цілому. Не дивно, що для батьків рівень самооцінки особистості їхньої дитини-підлітка грає важливу роль, адже турбота про його майбутнє - це головне завдання. Однак не всі усвідомлюють і розуміють, як виховувати сина чи дочку так, щоб самооцінка була адекватною.

Середня школа

Відзначимо відразу, що з перших днів життя самооцінка малюка бездоганна! Але дорослішаючи, малюк розуміє, що є для батьків найголовнішим, а весь світ створений саме для нього. Звідси і формування завищеної самооцінки. До шкільного віку вона наближається до адекватної, адже малюк стикається з реаліями навколишнього світу: і дитина він в світі не єдиний, і інших дітей люблять. Тільки до середнього шкільного віку виникає необхідність корекції і формування самооцінки у підлітків, так як у одних вона буквально злітає, а у інших - знижується.

У ранньому дитинстві на формування у дитини самооцінки впливали переважно батьки, вихователі в дитячому садку, учителя. У середньому шкільному віці на перший план виходять однолітки. Тут вже гарні оцінки ролі не грають - для однокласників і друзів важливіше особисті якості (вміння спілкуватися, відстоювати свою позицію, дружити і тд.).

У цей період дорослі повинні допомагати підлітку трактувати його бажання, відчуття, емоції, підкреслювати позитивні риси характеру і позбавлятися від негативних. Робити акцент виключно на успішності - не варіант. У середньому шкільному віці самооцінка підлітка може бути полярної, і її особливість полягає в тому, що існує ризик крайнощів. Йдеться про дуже завищену самооцінку у підлітка-лідера і вкрай низькою у підлітка-ізгоя. І перший, і другий варіант - це сигнал, що необхідно терміново вживати заходів. Від батьків потрібно:

допомога і підтримка;
довіру;
справедливість;
повага;
відсутність тотального контролю;
інтерес до захоплень підлітка.

Стара школа

Не секрет, що рівень домагань і самооцінка підлітка-старшокласника - це результат відносин з однолітками. Якщо дитина - лідер по натурі або ізгой, то очікувати у підлітка формування адекватної самооцінки не доводиться. Любимчики класу вміють перетворювати свої недоліки і промахи в гідності, подаючи приклад іншим. Це піднімає їх на велику висоту, а адже падіння рано чи пізно не уникнути! До підлітка слід донести, що трохи самокритики йому не зашкодить. Батьки повинні розуміти, що незаслужена похвала - прямий шлях до нарцисизму.

У випадку з заниженою самооцінкою, яка формується у підлітка під впливом сім`ї, однокласників, нерозділеного кохання, зайвої самокритичності, невдоволення собою, справи йдуть складніше. На жаль, саме такі діти частіше замислюються про відхід з будинку і навіть суїцид. Підліток потребує підвищеної уваги, любові, повазі. Навіть якщо він і заслуговує на критику, варто від неї утриматися. А ось на всіх хороших якостях і вчинках необхідно робити акцент, щоб підліток розумів, що він заслуговує на похвалу і поваги.

Виховати людину, впевненого в собі, досить непросто, але люблячим батькам під силу все!