печінковий сисун

Паразити - клас вкрай неприємних мікроорганізмів. Одні з них становлять небезпеку виключно для тварин, інші ж можуть шкодити і людському організму. Печінковий сисун - один з так званих універсальних паразитів. Тобто, побоюватися появи цього представника плоских хробаків потрібно і у домашніх тварин і великої рогатої худоби, і у людей.

Шляхи зараження печінковим сисун

Печінковий сисун абсолютно нерозбірливий в жертви - він може спокійнісінько розвиватися і в тваринному, і в людському організмі. Життєвий цикл хробака досить тривалий. Все сосальщики - гермафродити, а тому будь-яка особина може виробляти собі подібних, притому в досить великих кількостях.

Личинки хробака в організмі затримуються ненадовго. Розвиток печінкового сисуна відбувається у зовнішньому середовищі, куди його личинки потрапляють незабаром після народження. Найкраще паразити відчувають себе в жаркій вологою місцевості. Черви прикріплюються до рослин і таким чином в подальшому потрапляють в організм нової жертви.

І тварини, і люди заражаються дуже схожими шляхами. В організм звірів печінковий сисун потрапляє з немитою травою, людина ж заражається, вживаючи в їжу брудні фрукти, овочі, зелень (щавель і салат - улюблені місця проживання паразита). Ще одне джерело зараження - вода, що містить личинки хробака. Саме тому всі заклики пити очищену воду і обов`язково мити їжу перед вживанням дійсно мають сенс.

Ознаки паразитизму печінкового сисуна

Виходячи з назви, здогадатися, де паразита розвиватися найзручніше, нескладно. Дійсно, найчастіше гельмінти даного виду осідають саме в печінці і жовчному міхурі, хоча, в принципі, печінковий сисун може вразити будь-які органи людини:

жовчні протоки;
підшлункову залозу;
нирки;
шлунок;
селезінку та інші.

Ознаки потрапляння паразита печінкового сисуна в організм можуть проявлятися по-різному. Залежно від стадії зараження симптоми змінюються. Так, наприклад, рання стадія фасциолеза характеризується такими ознаками:

жар;
безпричинні болі в м`язах;
проблеми з шлунково-кишковим трактом;
висип;
свербіж;
різка втрата ваги;
погіршення імунітету;
слабкість;
неприємні відчуття в області печінки.

Головна проблема в тому, що більшість з перерахованих вище симптомів всерйоз не сприймаються - їх звикли списувати на перевтома, неправильне харчування, огидну екологію та інші життєві проблеми. З цих же причин ігноруються і більш виразні симптоми зараження печінковим сисун, що з`являються на пізній стадії:

часті головні болі;
напади безсоння;
розлади шлунка;
жовчні коліки;
дратівливість;
зниження працездатності;
гострі болі в області правого підребер`я, часто віддають в спину.

Буває і так, що фасциолез і зовсім протікає безсимптомно. Причому ховатися гельмінтів вдається досить довго - в деяких організмах сосальщики благополучно існують, ніяк не проявляючи себе, протягом трьох-чотирьох місяців. Через це хвороба Печінковий сисун шляхи зараження виявляється вже в запущеній формі, а відповідно, і лікування її істотно ускладнюється.

Дуже важливо розуміти, що активність гельмінтів призводить до незворотних наслідків. Паразити можуть сильно травмувати слизову, тим самим викликаючи закупорку жовчних проток, що загрожує серйозними проблемами. Одним з найстрашніших наслідків фасциолеза вважається цироз печінки. Саме тому навіть з ледь помітними ознаками печінкового сисуна краще відразу ж звернутися до фахівця.