Навички та вміння

У російській мові до цих пір немає строгого розмежування між поняттями навик і вміння. В інтелектуальному середовищі прийнято вважати, що навички є нижчою категорією по відношенню до поняття умінь. А ось ті, хто стикається з педагогічною практикою, навпаки, дотримуються думки про те, що звичка - це поліпшена ступінь вміння оволодіння деякими діями.

Чим відрізняється навик від уміння?

Як і зміст самих понять, це питання досить спірне. Одні вчені вважають, що вміння - це здатність здійснення діяльності на професійному рівні, а навички лише дають базу для формування умінь. Інші ж вчені розставляють пріоритети інакше: вміння в їх розумінні - лише здатність здійснювати операцію, яка передує навику - більш досконалої стадії оволодіння якимось конкретним дією.

Є й інша різниця в значеннях: навик - це щось придбане в результаті праці, роботи над собою, а вміння в деяких випадках розглядається як розвиток природних нахилів та здібностей. В даний час різниця між умінням і навиком розмита і не має чітких меж.

Формування навичок і вмінь

Навички та вміння людини можуть знаходитися в процесі формування (наприклад, коли дівчина виконує розтяжку, щоб навчитися сідати на шпагат) Або бути сформованими (коли ця ж дівчина вже освоїла таку дію і вміє сідати на шпагат). Головне тут - якість дії, адже можна сформувати і помилкове вміння, повторюючи неправильно виконувану дію.

Таким чином, сформований вміння або навик являє собою дію, яке виконується конкретним способом і з певною якістю.

Життєво необхідні вміння та навички

Спочатку практичні вміння та навички, які відносять до життєво необхідним, обмежували списком фізичних операцій - ходьба, вміння маніпулювати руками і т.д. Однак у наш час основні навички та вміння, які знадобляться в житті, набагато більш великі. До їх списку сміливо можна включати комунікативні якості, вміння поводитися з електронною технікою та багато іншого, без чого життя в сучасному суспільстві якщо не неможлива, то дуже ускладнена. Втім, соціальні вміння та навички в усі часи вважалися значущими.

Методи формування умінь і навичок

Здібності, навички, вміння, знання - все це може придбати людина в процесі навчальної та розвиваючої діяльності. Зараз існує думка про те, що навчання навичкам і вмінням має грунтуватися на дидактичних принципах, але при обліку окремих особливостей кожної конкретної дисципліни. Методика, за якою людина отримує навик, вважається ефективною в тому випадку, якщо дозволяє забезпечити достатню глибину засвоєння знань.

Якщо розглядати теорію, в якій навик - є частина вміння, то методика формування умінь відрізняється від методики формування навичок:

Уміння складніше навичок за своєю структурою, в зв`язку з чим вимагають гнучкого алгоритму: деякі операції можуть мінятися місцями, деякі - випадати, інші - додаватися до кінцевого вирішення. Саме тому так важлива усвідомленість виконання кожної дії.
У структуру вміння входять дії, відпрацьовані до автоматизму - тобто навички.
У випадку з умінням немає одного єдино вірного рішення - завжди є вибір між декількома найбільш ймовірними варіантами.

Таким чином, формування навички - це доведення до автоматизму одного конкретного дії, а набуття вміння - це здатність аналізувати ситуацію і виконувати послідовність дій, залучаючи при цьому будь-якої навик при необхідності. Наприклад, якщо людина навчилася заводити машину і перемикати швидкості - це навичка, а впевнено почувати себе на дорозі і добре водити машину в цілому - це вже вміння.