промивання шлунка

Промивання шлунка - процедура, що сприяє очищенню організму від різних токсинів, які потрапляють в шлунок разом з їжею, алкоголем тощо. Завдяки проведенню промивання шлунка при отруєнні, нерідко вдається зберегти життя людини і допомогти швидше відновити його здоров`я.

Показання і протипоказання до промивання шлунка

Промивання шлунка рекомендується проводити в наступних випадках:

отруєння продуктами, алкоголем, медикаментами;
отруєння токсичними речовинами, в тому числі кислотами і лугами, які потрапили через стравохід;
непрохідність кишечника;
дискінезія жовчного міхура;
високий рівень кислотності шлункового соку;
виділення токсинів в просвіт шлунка (наприклад, надходження сечовини при нирковій недостатності).

У той же час існує цілий ряд заборон для проведення процедури промивання шлунка:

кровотеча в травній системі;
виражене звуження стравоходу;
порушення кровообігу і серцевого ритму;
судоми;
несвідомий стан.

Як роблять промивання шлунка?

Безумовно, краще, якщо лікувальна процедура проводиться фахівцем, але часто-густо виникають ситуації, коли потерпілому терміново потрібна допомога чи ні можливості доставити його в лікарню. При необхідності неважко організувати промивання шлунка в домашніх умовах. Правильно проведена процедура виключає можливість виникнення ускладнень.

Промивання шлунка без зонда

Найбезпечніший спосіб - промивання без зонда. Необхідно приготувати 1,5-2 л кип`яченої теплої води і ємність для блювотних мас. Хворий повинен сісти і випити воду відразу. Після цього йому слід звести разом ноги і, поклавши ліву руку на зону шлунка, не сильно тиснути на неї, нахилившись до колін. Спровокувати блювотний рефлекс може натискання на корінь язика. Вода виходить разом з вмістом шлунку.

Промивання шлунка через зонд

Техніка промивання шлунка товстим зондом трохи складніше. Для процедури потрібен прилад, що складається з гумової трубки довжиною близько 1,5 м, з широким просвітом і воронкою. Для проведення промивання потрібно близько 8 л теплої води. Постраждалого садять на стілець, вкривають клейонкою або простирадлом, у ніг розміщують таз. До кореня мови підводять кінець зонда і обережними поступальними рухами вводять його в стравохід. Неприпустимі різкі зусилля при введенні приладу! Після введення зонда в шлунок на його інший кінець надягають воронку, в яку наливають воду. Щоб не допустити потрапляння повітря, воронку злегка нахиляють. На початковому етапі воронка знаходиться нижче рота потерпілого, а в міру наповнення воронку піднімають. Коли вода дійде до горлечка воронки, її опускають і виливають вміст в таз.

Важливо наступне:

Не слід допускати, щоб вода повністю пішла з воронки, так як потрапив в шлунок повітря може утруднити процес виведення вмісту.
Після процедури хворого умивають, спонукають його прополоскати рот.

Всі частини приладу ретельно промивають і складають в поліетиленовий пакет.

Розчини, які використовуються при промиванні шлунка

Найчастіше промивання шлунка роблять марганцівкою. Блідо-рожевий розчин речовини рекомендується попередньо профільтрувати, щоб не допустити опіку слизової шлунка. Але розчин марганцевокислого калію можна застосовувати при гострому розладі травлення. Також при промиванні використовується сольовий розчин. Для цього в 8 л води розлучається 3 столових ложки солі. При отруєнні кислотами застосовують 2% -ий розчин харчової соди, а при отруєнні лугом - слабокислий розчин лимонної кислоти. Найефективнішим і безпечним для здоров`я потерпілого є розчин з сорбентами і ентеросорбенамі, наприклад, Ентерогелем.