Перелом гомілки
Переломи гомілки поділяють на переломи виростків (потовщений кінець кістки, утворює суглоб і службовець для кріплення м`язів), перелом діафізів (центральна, трубчаста частина кістки), переломи кісточки.
Класифікація переломів
Переломи виростків великогомілкової кістки найчастіше виникають при падіннях з висоти на випрямлені ноги або на коліно. Основними симптомами є біль і набряклість в області перелому. Також даний вид переломів супроводжується крововиливами в колінний суглоб, гомілка вивернута, рухливість суглоба обмежена.
При переломі діафіза, в залежності від виду травми, пошкоджується одна або обидві гомілкові кістки. Перелом може бути поперечним, косим або осколкових. Виникає найчастіше внаслідок удару по гомілці. Можлива деформація гомілки, спостерігається біль і набряк в області перелому, опора на ногу неможлива.
Перша допомога при переломі
Лікування переломів проводиться виключно в умовах лікарні. Безпосередньо на місці травми проводиться фіксація за допомогою шини, причому незалежно від виду пошкодження фіксується як колінний, так і гомілковостопний суглоб. Можна накласти медичну шину, а при її відсутності скористатися підручними матеріалами (дошки) або просто примотати одну ногу до іншої. При відкритому переломі слід подбати, щоб у рану не потрапила інфекція. Після накладення шини та проведення знеболювання пацієнта слід якомога швидше доставити в лікарню.
Переломи середньої частини кістки складними не є і в більшості випадків лікуються консервативно, шляхом накладення гіпсової пов`язки. У разі зміщеного і осколкового перелому може знадобитися оперативне втручання для суміщення кістки.
При переломах верхньої частини гомілки зі зміщенням може знадобитися репозиція кісток, після чого гіпс накладається не менше ніж на 6 тижнів, а якщо точно поєднати кістки неможливо, проводять скелетневитягування, яке займає до 2 місяців.
Гояться такі переломи по-різному, в залежності від тяжкості, місця травми, віку та індивідуальних особливостей організму. Терміни можуть бути від одного місяця при переломі без зсувів до 3 місяців в складних випадках.
Реабілітація після переломів
Основними питаннями реабілітації після перелому є відновлення рухливості м`язів і суглобів, боротьба з атрофією і застійними явищами. Для цього в першу чергу застосовується лікувальна фізкультура.
Починати заняття слід ще до зняття гіпсової пов`язки. На даному етапі вони полягають в ворушіння пальцями, а також - в напрузі м`язів.
Після зняття гіпсу потрібно розробляти ногу, поступово збільшуючи навантаження. На початкових етапах пересуватися рекомендується з тростиною, а вправи проводити лежачи на спині або боці (махи ногами і т.п). Дуже корисні в таких ситуаціях заняття в басейні.
До найбільш поширених вправ відносяться:
- Обертання стопою пошкодженої ноги, для розробки рухливості суглобів. Вправа не рекомендується виконувати в перші дні після зняття гіпсу.
- Піднімати ноги вгору, по черзі, під кутом до 30 градусів, тримаючись за якусь опору. Вправа сприяє розробці м`язів передньої поверхні стегна.
- Тримаючись за опору, виконувати махи ногами в сторону для розробки м`язів внутрішньої поверхні стегна.
- Повільно піднятися на носки і опуститися, при необхідності тримаючись за стінку або іншу опору. Згодом, для збільшення навантаження, можна виконувати вправу, стоячи на одній нозі.
- Звичайна ходьба - для розробки м`язів, або підйом по сходах - для суглобів.
Крім лікувальної фізкультури для якнайшвидшого відновлення використовують масаж, гідромасаж, лікувальні ванни.