Пункція черевної порожнини

Скупчення великої кількості рідини в просторі між внутрішніми органами або порожнини малого таза є симптомом багатьох важких захворювань. Для їх діагностики виконується пункція черевної порожнини. Її можна проводити 2-ма способами, в залежності від мети процедури і передбачуваної патології. У більшості випадків здійснюється парацентез (абдомінальний прокол живота), рідше доступ отримують через заднє склепіння піхви - кульдоцентез (тільки у жінок).

Діагностична та лікувальна пункція черевної порожнини

Якщо необхідно перевірити характер рідини, що скупчується в просторі між травними органами, виконують діагностичний парацентез.

Місце проколу живота ретельно дезінфікується, обробляється анестетиками (зазвичай - уколи новокаїну). Після цього хірург, як правило, під контролем УЗД, вводить спеціальний троакар, через який витікає наявна рідина. Перші порції біологічного матеріалу збирають в стерильну пробірку і відправляють на лабораторні дослідження. Зону з пошкодженою шкірою накривають антисептичної пов`язкою або накладають хірургічні шви, 1-2 штуки, шовковою ниткою.

Лікувальна пункція черевної порожнини при асциті передбачає такий же прокол, але після забору рідини на аналіз її продовжують відкачувати в резервуар. За 1 процедуру можна видалити до 6 л біоматеріалу. Під час такої маніпуляції необхідно відновлювати втрати солей і білків, тому пацієнтові додатково вводиться альбумін або інші ідентичні розчини.

Пункція черевної порожнини через заднє склепіння піхви

Кульдоцентез необхідний для діагностики і терапії гінекологічних хвороб, коли рідина накопичується в просторі між органами малого таза. Там може бути присутнім гній, кров і ексудат, тому важливо досліджувати отриманий матеріал відразу.

Показання до проведення пункції черевної порожнини через задній піхвовий склепіння нечисленні:

ймовірність позаматкової вагітності (Ектопічної);
підозра на прогресуючий абсцес в тазової порожнини.

Важливо відзначити, що сучасні хірурги все рідше використовують кульдоцентез через високого ризику вторинного інфікування місця пункції. Аналогічної інформативністю володіють інші методики дослідження, наприклад, лапароскопія. Даний спосіб менш травматичний і нечасто викликає ускладнення, тому він кращий.