Пункція плевральної порожнини

Пункція плевральної порожнини (торакоцентез) - прокол грудної стінки - проводиться в терапевтичних і діагностичних цілях. При діагностиці визначається:

1. Чи є рідина в плевральній порожнині транссудатом (набряку рідиною, яка збирається в порожнинах тіла) або ексудатом (виділенням з дрібних кровоносних судин, накопичується у позасудинним просторі).
2. Чи міститься в рідині лімфа, гній або кров.
3. Хімічний, бактеріологічний і цитологічний склад плевральної рідини.

Коли призначають пункцію плевральної порожнини?

Показаннями до терапевтичної пункції плевральної порожнини є:

• видалення повітря при напруженому або закритому пневмотораксі;
• викачування плеврального випоту;
• введення медикаментозних препаратів.

Методика проведення торакоцентеза

При підготовці до пункції плевральної порожнини обов`язково роблять рентгенографію грудної клітини. Процедура торакоцентеза проходить із застосуванням місцевої анестезії, для якої використовується розчин новокаїну. Анестезують при пункції м`які тканини і міжреберні м`язи. Торакоцентез проводиться так:

1. Пацієнт сідає, щоб спина впиралася, або лягає на здоровий бік. Рука з боку, де буде робитися пункція, кладеться на протилежне плече або на голову.
2. Пункція плевральної порожнини при гемоторакс для видалення крові або при гидротораксе для викачування рідини робиться в 7-м - 8-му міжребер`ї на лопатки або задньої пахвовій лінії.
3. Голка може не потрапити в плевральну порожнину, і якщо вона впирається в ребро, то її разом зі шкірою піднімають вгору. Відчуття провалу голки свідчить про те, що голка потрапила куди слід - в порожнину.
4. На голку надягають перехідну гумову трубку.
5. При гемотораксе і гидротораксе проводять аспірацію плеврального вмісту. Після того як трубка заповниться, її віджимають затискачем, спорожнюють і вводять знову до тих пір, поки не буде видалено весь вміст плевральної порожнини. Якщо рідина з працею евакуюється, то намагаються домогтися збільшення швидкості відтоку. З тією метою рекомендується змінити положення тіла пацієнта або підключити до катетера відсмоктування низького тиску.
6. Під кінець процедури в порожнину вводять антибіотик.
7. Голку різким рухом витягають.
8. Місце пункції обробляють дезинфікуючим розчином, закривають стерильною марлею.

Після закінчення процедури проводять контрольну рентгенографію грудної клітини, щоб визначити наскільки стало краще стан плевральної порожнини, і чи не виникли якісь ускладнення.

При пневмотораксі пункція плевральної порожнини для видалення повітря проводиться схожим чином, але є деякі особливості в техніці процедури:

1. При пневмотораксі пункція проводиться у 2-му - 3-му міжребер`ї по верхньому краю ребра по среднеключичной лінії.
2. Після того як троакар (голка з великим просвітом) проникне в плевральну порожнину, стилет виймають і, прикриваючи отвір в ньому, вводять дренажну трубку, стискання затискачем, на 5-6 см в глиб.
3. Дренажна трубка фіксується за допомогою лейкопластиру або швів, навколо накладається стерильна пов`язка.
4. На дренаж надягають напальчнік з надрізом, щоб повітря проходило в одному напрямку - з плевральної порожнини.

Ті пацієнти, кому рекомендована в діагностичних або терапевтичних цілях пункція плевральної порожнини, турбуються: наскільки це боляче?

І справді, процедура досить болюча. Проведене в одному зі спеціалізованих відділень дослідження показало, що в середньому пацієнти оцінюють біль при процедурі в 8-6 балів за десятибальною шкалою в залежності від больового порогу. Тому важливо, щоб пункцію виробляв досвідчений лікар. Також достовірно відомо, що чим менше площа поршня шприца, тим менш болюча процедура.

Відео: Техніка плевральної пункціі.avi

Відео: Плевральнийвипіт © Pleural effusion

Відео: ГОС.Плевральная пункція

Відео: плевральної пункції