Інстинкт самозбереження

Для виживання в умовах, на те ще час, дикої природи людина мала у себе в запасі кілька життєво важливих інстинктивних навичок, виникнення яких було обумовлено єдиним прагненням - вижити в не пристосованих для цього умовах.

Інстинкт самозбереження людини є одним з найбільш яскраво виражених захисних механізмів нашого тіла. Для того щоб усвідомити його значення, необхідно розуміти яким же все - таки чином він здатний нас захистити.

У людини цей інстинкт має кілька форм свого прояву:

1. біологічно неусвідомлено - в формі неусвідомлених актів поведінки. Вони спрямовані на уникнення опосередкованої чи безпосередньої небезпеки для життя. Втеча від страшного звіра і ряд інших дій, коли «ноги самі несуть», є його проявом. Несвідоме уникнення людиною предметів або явищ, які можуть заподіяти біль, говорить про те ж бажання залишитися в живих.
2. біологічно усвідомлено - у вигляді прихованого міркування користі або безпеки. Зазвичай небезпека усвідомлюється і людина під контролем свого розуму намагається знайти вихід із ситуації, що, загрожує його життю, ситуації.

Порушення інстинкту самозбереження сьогодні відбуваються за рахунок впливу на розвиток людини як особистість соціально - психологічних факторів. Людина стає менш сприйнятливим до підсвідомим сигналам тривоги і навіть до явної небезпеки. Головною зброєю внутрішнього «захисного щита» нашого організму є почуття страху, що допомагає нам усвідомити всю складність ситуації і зважити наші реальні фізичні можливості. До числа людей з відсутністю інстинкту самозбереження можна віднести самогубців. Психологи вважають що люди, що наклали на себе руки, надходять невластивим людській психіці чином. Такий вчинок здатний зробити лише людина пригнічений і обмежений в проявах волі.

Як придушити інстинкт самозбереження?

Всесвітня тенденція до глобалізації вже практично впоралася з цим завданням, оскільки люди знаходяться в соціумі почуваються максимально захищеними і інстинктивно закладені в них зачатки первісного поведінки забуваються і згасають. Але якщо вас все-таки ще цікавить питання про те, як відключити інстинкт самозбереження, то нижче вашій увазі представлені рекомендації сприяють цьому.

1. Поетапні навантаження. Головним в цій справі є покрокове подолання своїх страхів. Якщо досягненню ваших задумів стрибнути з парашутом заважає нав`язливий страх висоти, то для початку вам слід піднятися на висоту 10-15 метрів над землею. Це можна зробити забравшись на п`ятий поверх багатоповерхівки. Після того як ця висота перестає бути страхітливою можна переходити до більш серйозним випробуванням.
2. Знецінення. Страх і інстинктивне бажання врятуватися у нас можуть викликати речі, по суті, не загрожують життю, але пов`язані з чимось дуже важливим і значущим для нас, якимось епізодом нашого життя. Тому для відключення самозбереження необхідно переосмислити їх значення. Можливо, після того як вони перестануть бути настільки важливими ви перестанете їх боятися.
3. Наочний приклад хоробрості. Якщо ви в деяких ситуаціях не можете проявити фортеця свого духу, то вам необхідно подивитися на людину знає як необхідно діяти в подібних випадках. Наочний приклад часом працює краще будь-якої ради або рекомендації.

Ви можете використовувати дані прийоми для нейтралізації дії інстинкту самозбереження, за допомогою впливу на джерело страху і переживань. Звичайно ж, надмірна боязнь жити повним життям заважає реалізовувати свої амбіції, але при цьому необхідно пам`ятати, що у нашого організму немає позамежних здібностей, тому повністю позбавлятися від внутрішнього захисного механізму не рекомендується.